Підводний буксирувальник типу "Сирена" - надмалий торпедоподібний підводний човен, засіб пересування водолазів - розвідників, призначений для прихованої доставки, висадки та повернення назад легководолазів, а також здійснення підводного патрулювання, пошуку та знищення підводних диверсантів супротивника, підводних об'єктів. Може застосовуватися як з надводних кораблів та катерів, так і з торпедних апаратів підводних човнів.
Розроблявся проект згідно з технічним завданням на розробку двомісного підводного апарату для транспортування легководолазів-розвідників "Сірена". Макетний зразок виробу було збудовано у червні 1958 року.
Державні випробування "сирени" відбулися у грудні 1959 року на базі 31-го науково-випробувального центру ВМФ у Феодосії. З 1960 року буксирувальник було передано у виробництво. Після виявлення та усунення низки недоліків, 29 березня 1965 року носій "Сірена-1" був прийнятий на озброєння частин спеціального призначення ВМФ.
З 1960 велися роботи зі створення вдосконалених апаратів "Сірена УТ" (з ДВС, що працює на перекисі водню) та "Сірена-УЄ" (з електродвигуном). Роботи над "Сіреноа-УТ" були згорнуті, а "Сірена-УЕ" зі знімним контейнером, що отримала шифр "Сірена-У", отримала позитивні висновки. Випробування "Сирени" проводилося протягом 1963 - 1966 років на базі 6-го МРП ЧФ в районі Одеси та Очакова. "Сірена-У" була прийнята на озброєння спеціальних частин ВМФ у 1967 році.
У 1972-1976 роках було проведено роботи з модернізації носія з метою зменшення його шумності, поліпшення експлуатаційних характеристик та умов перебування екіпажу. В результаті було створено буксирувальник "Сірена-УМ" з покращеними ТТХ, який став основним носієм водолазів – розвідників спеціального призначення ВМФ СРСР. Підводні засоби руху цього типу продовжують перебувати на озброєнні ВМФ СРСР. Підводні засоби руху цього типу продовжують перебувати на озброєнні ВМФ Росії, ВМС Азербайджану та України.