Пілотований торпедний комплекс «Neger» був розроблений під керівництвом військово-морського інженера Ріхарда Мора з центру випробувань торпед ТVА. Комплекс складався з двох торпед G7е, встановлених один на одному. З верхньої торпеди була знята бойова частина і половина аккумуля¬торной батареї, що дозволило розмістити пілота і забезпечити достатню плавучість. Кабіна апарату закривалася плексігласовий ковпаком. Комплекс не міг занурюватися і рухався в полупогруженном стані. Водій розташовував найпростішими органами управління і міг здійснювати наступні нескладні маніпуляції: запуск і зупинку електромотора торпеди-носія, управління рулями курсу і глибини, пуск бойової торпеди. Для цього в кабіні були компас, ручка управління і два важелі - включення електромотора і скидання торпеди. У носовій частині транспортної торпеди встановили замість оптичного прицілу два штирі, за допомогою яких водієві слід було виводити «Neger» у вихідне положення перед пуском бойової торпеди. Перебуваючи в кабіні, пілот використовував дихальну маску з вуглекислотним поглиначем розроблену для Люфтваффе. Під час атаки пілот повинен був підійти до цілі на відстань 300-400м і випустити торпеду. Після пуску апарат розвертався і залишав поле бою.
Оскільки при такому способі атаки шанси пілота на виживання не перевищували 50%, то особовий склад підрозділів «Негером» комплектувався виключно добровольцями.
У 1944р. було побудовано близько 200 апаратів. Перші апарати надійшли на озброєння в березні 1944р. Ними були оснащені 361, 362, триста шістьдесят третє малі флотилії (К-flottille) зі складу Lehrkommando 350.