"Монітор"— перший панцерник ВМС США, знаменитий перш за все своєю участю у першій в історії морській битві панцерників: битві у Гемптон-Роудс 9 березня 1862 року в ході Громадянської війни в США. «Монітор» став засновником нового класу кораблів. В ході Громадянської війни в руки Конфедерації потрапив корпус корабля «Меррімак», який федерали не встигли повністю знищити при відступі з бази ВМС в Ґоспорті. Незабаром стало відомо, що «Меррімак», який відновлювали під ім'ям «Віргінія», планується відтворити в новій якості — у вигляді панцерника, призначеного для прориву морської блокади портів Конфедерації.
Не чекаючи закінчення реставрації «Віргінії», федеральна влада вирішила створити корабель, здатний успішно протистояти надії Півдня, якою б вона не була.
Шведський емігрант Джон Ерікссон, який вже зарекомендував себе рядом технічних новинок, запропонував створити принципово новий корабель, який не мав аналогів у світі. Більш того, він заявив, що побудує його всього за три місяці. Комісія затвердила проект. І Еріксcон зумів побудувати абсолютно нове судно всього за 100 дней. Слово «Monitor» американізованою англійською серед інших має і значення «наставник» або «ментор». Малося на увазі, що корабель з таким ім'ям дасть урок конфедератам.
Весь корпус корабля був виконаний з заліза. Висота бортів становила всього 60 см. Броня вкривала не тільки борти, але і палубу. Палуба була абсолютно порожньою, за винятком добре броньованої рульової рубки і гарматної башти. Ближче до корми знаходилися дві димові труби, які потрібно було демонтувати перед початком бою. Обертова важкоброньована гарматна башта була озброєна двома 11-дюймовими (279 мм) гладкоствольними гарматами Дальгрена. Гармати заряджалися з дула і висувалися в порти після перезарядки на талях. Мала осадка дозволяла кораблю діяти на річках і мілинах берегової лінії.
Як корабель оригінальної конструкції, який створювали поспіхом, «Монітор» мав багато недоліків. Проблеми були з двигуном потужністю 3 к.с., який дозволяв розвивати швидкість всього 9 вузлів. Однак навіть така швидкість часто була недосяжна: наднизькі борти не тільки знижували видимість корабля для супротивника, але і сильно погіршували його маневреність, до того ж при найменшому хвилюванні на морі хвилі просто перекочувалися через борти. У своєму першому переході корабель потрапив у шторм на морі, який був всього 2-3 бали, але і цього виявилося достатньо, щоб корабель дістався до цілі тільки дивом.
В ході бою панцерника конфедератів «Віргінія» проти блокадної ескадри федералів 8 березня 1862 року повною мірою проявилися переваги нового типу суден. «Віргінія», не зазнавши ніяких відчутних втрат, знищила два потужних корабля противника («Камберленд» і «Конгрес») і важко пошкодила третій. Останнім засобом здатним чинити опір «Віргінії» виявися «Монітор» який прибув надвечір.
Командував «Монітором» лейтенант Джон Л. Ворден (John L. Worden). Його заступником був лейтенант Семюель Дана Ґрін (Samuel Dana Greene), який під час бою перебував у башті. Третім за старшинством був лейтенант Елбан К. Стімерс (Alban C.Stimers). 9 березня «Віргінія», вийшовши в море для знищення «Міннесоти», зіткнулася з «Монітором». Форма останнього була настільки незвичайна, що екіпаж жителів півдня прийняв його за бакен, або за пліт, і проігнорував в якості супротивника. Це дозволило Вордену підійти впритул і дати залп. Однак ядра відлітали від броньового захисту корабля конфедератів. Втім, і залп у відповідь «Віргінії» виявився безрезультатним. Після кількох безрезультатних залпів жителі півдня спробували вразити супротивника у бійниці гармат, але на «Моніторі», користуючись паровим приводом повороту башти, розгортали її після кожного пострілу.
Переконавшись, що «Монітор» також здатний заподіяти шкоду противнику, лейтенант Ворден намагався таранити «Віргінію» з боку гвинта. Однак «Віргінія» краще слухалася керма і зуміла уникнути зіткнення. Тим не менш, залп «Монітора» з мінімальної відстані пробив-таки броню «Віргінії», але дерев'яна підкладка виявилася неушкодженою, і течія не утворилася. У свою чергу, капітан «Віргінії» Джонс також намагався таранити противника. Однак спеціально пристосованого тарана, встановленого на «Віргінії», корабель втратив ще в попередній день при зіткненні з «Камберлендом». Намагання підім'яти днищем низько розташований над водою борт «Монітора» теж виявилися безрезультатними.
До кінця третьої години бою навідники «Віргінії» змінили тактику і стали цілити в командирську рубку. В результаті одного з розривів снарядів постраждав капітан «Монітора» Ворден: осколками і окалиною зі внутрішньої сторони бронелиста йому вибило одне око і пошкодило друге. Командування прийняв на себе лейтенант Ґрін, який прийняв рішення йти під прикриття своїх батарей: наступав відплив, і навіть корабель з настільки малою осадкою ризикував опинитися на мілині під вогнем берегових батарей противника, що призвело б до його втрати. Крім того, команда, яка не спала з моменту виходу корабля з Нью-Йорка, втомилася як фізично, так і психологічно.
Командування «Віргінії» було здивоване відходом «Монітора» і деякий час чекало його повернення на рейді. Однак «Віргінія» виявилася не в змозі битися: корпус корабля ослаб від постійних ударів, почалася течія у дерев'яній основі судна, а відплив загрожував судну сісти на мілину. Корабель повернувся до Норфолку для ремонту. Вкрай малопотужна важка промисловість півдня, яка приклала нелюдські зусилля для створення «Віргінії» (на переплавку пускали навіть металеві огорожі приватних будинків у містах), не зуміла відновити судно. Таким чином, незважаючи на те, що поле бою залишилося за «Віргінією», ціль останньої (прорив блокади) виявилася нездійсненою, а ціль «Монітора» (не допустити деблокади) виявилася успішно виконаною. Незабаром після битви, яка наочно продемонструвала можливості бронезахисту, в усьому світі з'явилися кораблі аналогічного класу: у США створювалися як однобаштові, так і двобаштові монітори.
29 грудня 1862 року «Монітор» після ремонту прямував на буксирі на тросі до Гемптон-Роудс. Проте в районі 11 години вечора сталося те, чого побоювалася команда ще під час першого походу: хвилі затопили корабель, і він стрімко затонув. Разом з кораблем загинуло 4 офицери і 12 матросів.
У 1973 році місце загибелі «Монітора» виявлено в 16 милях на південний схід від мису Гаттерас в Північній Кароліні, було оголошено першим національним морським святилищем.

Скачати iнструкцiю.